1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зчленовувати

зчлено́вувати

-ую, -уєш, недок., зчленувати, -ую, -уєш, док., перех.

1》 книжн. Сполучати разом, в одне ціле (окремі частини чого-небудь).

2》 тех. Скріпляти, з'єднувати (окремі деталі, секції чого-небудь).

3》 анат. Бути засобом рухомого чи напіврухомого з'єднання (кісток, хрящів і т. ін.) в організмі людини або тварини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зчленовувати — зчлено́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зчленовувати — З'єднувати, з'єднати, поз'єднувати, об'єднувати, об'єднати, пооб'єднувати, поєднувати, поєднати, приєднувати, приєднати, поприєднувати, лучити, злучувати, злучити, позлучувати, залучувати, залучати, залучити, позалучати, получувати, получити... Словник чужослів Павло Штепа
  3. зчленовувати — З'Є́ДНУВАТИ (об'єднувати одну з одною якимсь способом окремі частини — деталі, кінці і т. ін.), СПОЛУЧА́ТИ, СПОЛУ́ЧУВАТИ рідше, ЄДНА́ТИ, ЗЛУЧА́ТИ рідко; СХО́ПЛЮВАТИ, ПРИХО́ПЛЮВАТИ (перев. швидко або тимчасово); ЗЧІ́ПЛЮВАТИ, ЗЧЛЕНО́ВУВАТИ техн. Словник синонімів української мови
  4. зчленовувати — ЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗЧЛЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. книжн. Сполучати разом, в одне ціле (окремі частини чого-небудь). 2. техн. Скріпляти, з’єднувати (окремі деталі, секції чого-небудь). 3. анат. Словник української мови в 11 томах