зябра

Значення в інших словниках

1. зябра — зя́бра іменник жіночого роду частіше вживається в множині Орфографічний словник української мови
2. зябра — Органи газообміну у водних тварин; різного виду, тонкостінні, з розвиненою системою кровоносних судин; у безхребетних переважно внутрішні з., у риб — зовнішні з. Універсальний словник-енциклопедія
3. зябра — бра́ти / взя́ти за зя́бра (за жа́бри) кого і без додатка. 1. Примушувати кого-небудь виконувати, робити щось; настирливо домагатися чогось. — А ти з характером, за зябра береш (Ю. Фразеологічний словник української мови
4. зябра — ЗЯ́БРА мн. (органи дихання), ЖА́БРА рідше, ХАВКИ́ діал. Воєводський дозорець у лівій руці тримав за зябра велику щуку (І. Ле); Щука зівала жабрами і кидалася в мисці з водою (Григорій Тютюнник). Словник синонімів української мови
5. зябра — ЗЯ́БРА, бер, мн. (одн. зя́бра, и, ж.). Органи дихання в риб та деяких інших водяних тварин, які дихають киснем, розчиненим у воді. Як мешканець водного середовища, рак дихає зябрами — ніжними бахромчастими виростами тіла (Зоол. Словник української мови в 11 томах
6. зябра — Зя́бра, -бер ж. мн. 1) Жабры. 2) Крючья в остях. Шух. І. 223. Словник української мови Грінченка