зів

-а, ч.

1》 Вхід із порожнини рота в глотку.

Акушерський зів — зовнішній отвір шийки матки під час пологів.

2》 діал. Рот.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зів — зів іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. зів — див. рот Словник синонімів Вусика
  3. зів — Пащека Словник чужослів Павло Штепа
  4. зів — ЗІВ, а, ч. 1. Вхід з порожнини рота в глотку. Зондування через ніс роблять хворим, які перебувають в непритомному стані або коли у них є тяжкі захворювання рота і зіва (Заг. догляд за хворими, 1957, 62). 2. діал. Рот. Свої ж слова та їй у зіва!... Словник української мови в 11 томах
  5. зів — Зів, -ву м. 1) Въ пловучей, на лодкахъ, мельницѣ: пролетъ между двумя лодками для водяной струи, приводящей въ дѣйствіе мельничныя колеса. Вас. 173. 2) мн. зіва и зіви. а) Ротъ. Свої ж слова та їй у зіва! Ном. № 7029. б) Жабры. Словник української мови Грінченка