зівака

Значення в інших словниках

1. зівака — зіва́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
2. зівака — див. неуважний Словник синонімів Вусика
3. зівака — хохл. (зевака) гавря, солопій ґава, гавря, солопій, розтелепа Словник чужослів Павло Штепа
4. зівака — зіва́к лови́ти, зневажл. 1. Бути неуважним, роззявкуватим і т. ін. Траплялось, що й зівак дехто ловив, коли вчитель пояснював новий матеріал. А потім (хоч і малі) шкодували (З журналу). 2. Блукачи, розглядати все навколо. На базар ходила та зівак ловила (Укр.. присл..). Фразеологічний словник української мови
5. зівака — ЗІВА́КА, и, ч. і ж., зневажл. 1. Людина, яка від нічого робити задивляється на кого-, що-небудь. 2. Дуже розгублена, неуважна людина. ЗІВАКА́: ◊ Да́ти зівака́ — те саме, що Да́ти зівка́ ( див. зіво́к). Такий-то з тебе стрілець, уже й зівака дав (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
6. зівака — Зівака нар. — дати. Прозѣвать. Такий то з тебе стрілець, уже й зівака дав. Волч. у. Словник української мови Грінченка