зізнання
зізна́ння
-я, с.
1》 Дія за знач. зізнаватися, зізнатися 1).
2》 юр. Повідомлення якихось даних, свідчення про кого-, що-небудь під час допитів або на суді, викладене усно чи письмово.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зізнання — зізна́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- зізнання — Зізна́ння, -ння; -зна́ння, -зна́нь і -ннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зізнання — ЗІЗНА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. зізнава́тися, зізна́тися 1. Найулюбленішим поетом [Яна] Неруди, за його власним зізнанням, був Шандор Петефі (Рильський, III, 1956, 316); — Ви ж її любите, редакторе! — А ви її кохаєте, Сев!... Словник української мови в 11 томах