зізнання

зізна́ння

-я, с.

1》 Дія за знач. зізнаватися, зізнатися 1).

2》 юр. Повідомлення якихось даних, свідчення про кого-, що-небудь під час допитів або на суді, викладене усно чи письмово.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зізнання — зізна́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. зізнання — Зізна́ння, -ння; -зна́ння, -зна́нь і -ннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. зізнання — ЗІЗНА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. зізнава́тися, зізна́тися 1. Найулюбленішим поетом [Яна] Неруди, за його власним зізнанням, був Шандор Петефі (Рильський, III, 1956, 316); — Ви ж її любите, редакторе! — А ви її кохаєте, Сев!... Словник української мови в 11 томах