1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зіставляти

зіставля́ти

-яю, -яєш, недок., зіставити, -влю, -виш; мн. зіставлять; док., перех.

1》 Порівнювати щось із чим-небудь або між собою.

2》 рідко. Ставити поруч, разом; складати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зіставляти — зіставля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зіставляти — див. ПОРІВНЮВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. зіставляти — ПОРІ́ВНЮВАТИ (вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи тощо якісь однорідні предмети, явища, людей, виявляти в них однакове чи різне, переваги чи недоліки і т. ін.), РІВНЯ́ТИ, ЗІСТАВЛЯ́ТИ, ЗРІ́ВНЮВАТИ розм.; ПРИРІ́ВНЮВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИ (ПРИМІ́РЮВАТИ) (звич. Словник синонімів української мови
  4. зіставляти — ЗІСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗІСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. зіста́влять; док., перех. 1. Порівнювати щось із чим-небудь або між собою. Словник української мови в 11 томах
  5. зіставляти — Зіставля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. зіставити, -влю, -виш, гл. Оставлять, оставить. Зажер усе, нічого не зіставив. К. Іов. 44. Словник української мови Грінченка