зітерти

зіте́рти

див. стирати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зітерти — зіте́рти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зітерти — розтира́ти / розте́рти (зіте́рти, сте́рти) на по́рох (у по́рох, на прах, у порошо́к) кого. 1. Знищувати, розбивати вщент. Дошкульно тіло краяли вітри, пронизували грози ятаганні,— але мене хоч в порох розітри — я знов перемагатиму в змаганні (Д. Фразеологічний словник української мови
  3. зітерти — ЗІТЕ́РТИ див. стира́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. зітерти — Зіте́рти, -тру, -треш гл. Стереть. Словник української мови Грінченка