зітхати

зітха́ти

-аю, -аєш, недок.

1》 Робити глибокі вдих і видих, посилено дихати (здебільшого під впливом якихось почуттів).

2》 по комучому, рідко об комучому. Сумувати, журитися за ким-, чим-небудь.

|| по кому, розм. Бути закоханим у кого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зітхати — зітха́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зітхати — див. журитися Словник синонімів Вусика
  3. зітхати — ЗІТХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Робити глибокі вдих і видих, посилено дихати (звичайно під впливом якихось почуттів). Олеся лежала, як труп, і тільки перед вечором почала важко зітхати та дихати, не розплющуючи очей (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах