з'їжджати
з'їжджа́ти
-аю, -аєш і розм. з'їздити, з'їжджу, з'їздиш, недок., з'їхати, з'їду, з'їдеш, док.
1》 Їдучи, спускатися звідки-небудь.
|| Їдучи зверху, потрапляти куди-небудь.
|| Ковзаючись, сповзати, скочуватися вниз.
2》 Їдучи, звертати куди-небудь.
3》 Зсовуватися, сповзати зі свого місця.
4》 перен., розм. Непомітно переходити на іншу тему, тон (у розмові і т. ін.).
5》 перен., розм. Втрачати попереднє становище, успіхи і т. ін.
6》 рідко. Виїжджати, вирушати куди-небудь або звідкись.
7》 заст. Приїжджати, заїжджати куди-небудь.
8》 рідко. Їдучи, підніматися вгору.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- з'їжджати — з'їжджа́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- з'їжджати — З'ЇЗДИТИ (з гори) спускатися, (мимохіть) сповзати, скочуватися; (зі шляху) звертати; г. (з квартири) переноситися; дк. З'ЇЗДИТИ, (куди) побувати де. Словник синонімів Караванського
- з'їжджати — Аю, -аєш, недок., з'їхати, з'їду, з'їдеш, док. 1. Ухилятись від відповіді. Не з'їжджай з теми! 2. Припиняти розмову на певну тему. Все, з'їхали, не хочу більше про це говорити. ◇ З'їжджати з розмови, з'їжджати з теми. Словник сучасного українського сленгу
- з'їжджати — ПРИЇЖДЖА́ТИ (їдучи, прибувати кудись), ПРИЇЗДИ́ТИ, ДОЇЖДЖА́ТИ, ДОЇЗДИ́ТИ, ПРИКО́ЧУВАТИ розм., ПРИКО́ЧУВАТИСЯ розм., З'ЇЖДЖА́ТИ заст., З'ЇЗДИ́ТИ заст.; НАЇЖДЖА́ТИ, НАЇЗДИ́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
- з'їжджати — З'їжджа́ти, -джа́ю, -єш гл. = з'їздити. З твого двора з'їжджаю. Макс. З'їжджайте в чужу дальню сторону. Чуб. V. 505. Словник української мови Грінченка