кабачок

кабачо́к

I -чка, ч.

1》 Городня сланка рослина, кущова форма гарбуза з великими довгастими плодами.

2》 Плід цієї рослини, що вживається як їжа.

II -чка, ч., заст.

Зменш. до кабак I.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кабачок — кабачо́к 1 іменник чоловічого роду овоч Орфографічний словник української мови
  2. кабачок — Кущовий різновид гарбуза з вел. довгастими плодами, які споживають після кулінарної обробки. Універсальний словник-енциклопедія
  3. кабачок — КАБАЧО́К , чка́, ч. 1. Городня сланка рослина, кущова форма гарбуза з великими довгастими плодами. 2. Плід цієї рослини, що вживається як їжа. Кабачки вживають смажені й фаршировані, а також використовують для приготування ікри (Укр. Словник української мови в 11 томах