кабачок
кабачо́к
I -чка, ч.
1》 Городня сланка рослина, кущова форма гарбуза з великими довгастими плодами.
2》 Плід цієї рослини, що вживається як їжа.
II -чка, ч., заст.
Зменш. до кабак I.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кабачок — кабачо́к 1 іменник чоловічого роду овоч Орфографічний словник української мови
- кабачок — Кущовий різновид гарбуза з вел. довгастими плодами, які споживають після кулінарної обробки. Універсальний словник-енциклопедія
- кабачок — КАБАЧО́К , чка́, ч. 1. Городня сланка рослина, кущова форма гарбуза з великими довгастими плодами. 2. Плід цієї рослини, що вживається як їжа. Кабачки вживають смажені й фаршировані, а також використовують для приготування ікри (Укр. Словник української мови в 11 томах