1. Великий тлумачний словник сучасної мови

кабінетний

кабіне́тний

-а, -е.

1》 Прикм. до кабінет. Кабінетна криза.

|| Признач. для кабінету. Кабінетні меблі.

|| Який виконується або відбувається в кабінеті.

|| Власт. кабінетові. Кабінетна тиша.

2》 перен. Відірваний від життя, не зв'язаний із практикою.

"Кабінетний" цінний папір — цінний папір у США з низьким ринковим оборотом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кабінетний — кабінетний – кабінетський Кабінетний – 1. Який стосується кабінету – кімнати для занять, службового приміщення і т. ін. Кабінетні меблі. 2. Що відбувається в кабінеті; відірваний від життя. Кабінетні заняття, кабінетний учений. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. кабінетний — кабіне́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. кабінетний — КАБІНЕТНИЙ – КАБІНЕГСЬКИЙ Кабінетний. 1. Який стосується кабінету – кімнати для занять, службового приміщення тощо: кабінетні меблі. 2. Який відбувається в кабінеті; відірваний від життя: кабінетні заняття, кабінетний учений. Кабінетський. Літературне слововживання
  4. кабінетний — Кабіне́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кабінетний — КАБІНЕ́ТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до кабіне́т. Кабінетне приміщення; Кабінетна криза; // Признач. для кабінету. Кабінетні меблі; // Який виконується або відбувається в кабінеті. Словник української мови в 11 томах