кабінетний
кабінетний – кабінетський
Кабінетний – 1. Який стосується кабінету – кімнати для занять, службового приміщення і т. ін. Кабінетні меблі. 2. Що відбувається в кабінеті; відірваний від життя. Кабінетні заняття, кабінетний учений.
Кабінетський – який стосується кабінету – складу уряду в деяких країнах. Кабінетська криза.
Джерело:
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кабінетний — кабіне́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- кабінетний — КАБІНЕТНИЙ – КАБІНЕГСЬКИЙ Кабінетний. 1. Який стосується кабінету – кімнати для занять, службового приміщення тощо: кабінетні меблі. 2. Який відбувається в кабінеті; відірваний від життя: кабінетні заняття, кабінетний учений. Кабінетський. Літературне слововживання
- кабінетний — -а, -е. 1》 Прикм. до кабінет. Кабінетна криза. || Признач. для кабінету. Кабінетні меблі. || Який виконується або відбувається в кабінеті. || Власт. кабінетові. Кабінетна тиша. 2》 перен. Відірваний від життя, не зв'язаний із практикою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кабінетний — Кабіне́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кабінетний — КАБІНЕ́ТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до кабіне́т. Кабінетне приміщення; Кабінетна криза; // Признач. для кабінету. Кабінетні меблі; // Який виконується або відбувається в кабінеті. Словник української мови в 11 томах