казенний стиль

“Зобов’язати Сидоренка відрегулювати свої відносини з дружиною”

Письменник Кость Гордієнко, добрий знавець народної мови, говорив:

– Створюється враження, що загрожує нам і в побуті, і в літературі не так архаїзація мови, як канцеляризація. Хіба ми не помічаємо, як добірне народне слово гнітять канцелярські бур’яни? Де ви знайдете такого голову колгоспу, який би, приміром, сказав просто: “Кури добре несуться”.

Цього не може бути. Він неодмінно скаже: “Кури вступили в період інтенсивної носки яєць”. Чи почуєте від нього, що колгосп “силосує гичку”. Ні, він такою “буденною” мовою розмовляти не буде. Він скаже: “Колгосп вступив у період силосування зеленої маси”.

Погнила не полова, а “пожнивні рештки”.

І вже буряк – не буряк, а “цукрова сировина”.

У розмовах із людьми, на нарадах я вволю наслухався отих казенних висловів. Дехто вважає це за хороший тон, надто охоче переймає отой казенний стиль.

Якось правління колгоспу, слухаючи скаргу жінки на обурливу поведінку свого чоловіка, ухвалило: “Зобов’язати Сидоренка відрегулювати свої відносини з дружиною”. Я думаю, що це не тільки сільська “знахідка”.

Я вже колись наводив приклади:

“Давайте рухатися до лісу...”

або:

“Він висунув свою рацію...”

Чи не пародійно це звучить?

Щоб наочно показати читачеві, якими є канцелярські штампи і в публікаціях газет, і навіть у художніх творах, Кость Гордієнко складає маленьку “новелу”:

“Галина перебувала в колективі на гарному рахунку. Вона домагалася успіху шляхом сумлінної праці. Хоч на початку з нею і не хотіли рахуватися. Це їй коштувало чималих зусиль.

Трудова наполегливість викликається заінтересованістю дівчини в збільшенні виходу продукції. І цього ніяк не можна скинути з рахівниці. Збоку вона виглядала цілком щасливою.

Спочатку вона лише намацувала новий стиль у роботі, а згодом розгорнула свою діяльність.

У кінцевому рахунку вона перемогла”.