каді
ка́ді
невідм., ч.
Духовна особа в мусульман, яка здійснює судочинство на основі мусульманського права (шаріату) і місцевого звичаєвого права (адату).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каді — ка́ді іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- каді — КА́ДІ, невідм., ч. У мусульманських країнах – суддя, який здійснює судочинство на основі шаріату. Шаріат дозволяв жебрати старим, бідним, сліпим, паралічним. Каді Стамбула призначав головного поводиря жебраків (П. Словник української мови у 20 томах
- каді — ка́ді (араб. – суддя) духовна особа в мусульман, яка здійснює судочинство на основі мусульманського права (шаріату) і місцевого звичаєвого права (адату). Інші назви – казі, казій. Словник іншомовних слів Мельничука
- каді — Мусульманський суддя, який виносить вироки на підставі ісламського та звичаєвого місцевого права. Універсальний словник-енциклопедія