каді

ка́ді

невідм., ч.

Духовна особа в мусульман, яка здійснює судочинство на основі мусульманського права (шаріату) і місцевого звичаєвого права (адату).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каді — ка́ді іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. каді — КА́ДІ, невідм., ч. У мусульманських країнах – суддя, який здійснює судочинство на основі шаріату. Шаріат дозволяв жебрати старим, бідним, сліпим, паралічним. Каді Стамбула призначав головного поводиря жебраків (П. Словник української мови у 20 томах
  3. каді — ка́ді (араб. – суддя) духовна особа в мусульман, яка здійснює судочинство на основі мусульманського права (шаріату) і місцевого звичаєвого права (адату). Інші назви – казі, казій. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. каді — Мусульманський суддя, який виносить вироки на підставі ісламського та звичаєвого місцевого права. Універсальний словник-енциклопедія