казарка
каза́рка
I козарка, -и, ж.
Жучок родини довгоносиків; завдає шкоди плодам фруктових садів.
II -и, ж.
Водоплавний дикий птах родини качиних.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- казарка — каза́рка 1 іменник жіночого роду, істота жучок каза́рка 2 іменник жіночого роду, істота птах Орфографічний словник української мови
- казарка — Назва 3 видів птахів із ряду гусеподібних, поширені на узбережжі та островах пн. півкулі; пера чорно-біло-сірі, дзьоб чорний. Універсальний словник-енциклопедія
- казарка — КАЗА́РКА¹, КОЗА́РКА, и, ж. (Rhynchites bacchus L.). Жучок родини довгоносиків; завдає шкоди плодам фруктових садів. Казарка — невеличкий золотисто-зелений довгоносик з малиновим блиском (Шкідн. поля.., 1949, 89). КАЗА́РКА², и... Словник української мови в 11 томах