казарка

каза́рка

I козарка, -и, ж.

Жучок родини довгоносиків; завдає шкоди плодам фруктових садів.

II -и, ж.

Водоплавний дикий птах родини качиних.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. казарка — каза́рка 1 іменник жіночого роду, істота жучок каза́рка 2 іменник жіночого роду, істота птах Орфографічний словник української мови
  2. казарка — Назва 3 видів птахів із ряду гусеподібних, поширені на узбережжі та островах пн. півкулі; пера чорно-біло-сірі, дзьоб чорний. Універсальний словник-енциклопедія
  3. казарка — КАЗА́РКА¹, КОЗА́РКА, и, ж. (Rhynchites bacchus L.). Жучок родини довгоносиків; завдає шкоди плодам фруктових садів. Казарка — невеличкий золотисто-зелений довгоносик з малиновим блиском (Шкідн. поля.., 1949, 89). КАЗА́РКА², и... Словник української мови в 11 томах