казарка
КАЗА́РКА¹, КОЗА́РКА, и, ж. (Rhynchites bacchus L.). Жучок родини довгоносиків; завдає шкоди плодам фруктових садів.
Казарка — невеличкий золотисто-зелений довгоносик з малиновим блиском (Шкідн. поля.., 1949, 89).
КАЗА́РКА², и, ж. Водоплавний дикий птах родини качиних.
Казарок крик з озерних плес долинув із долин… (Гонч., Вибр., 1959, 309);
Довгенько щось полювали та й заполювали дику гуску — казарку (Вишня, II, 1956, 181).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- казарка — каза́рка 1 іменник жіночого роду, істота жучок каза́рка 2 іменник жіночого роду, істота птах Орфографічний словник української мови
- казарка — I козарка, -и, ж. Жучок родини довгоносиків; завдає шкоди плодам фруктових садів. II -и, ж. Водоплавний дикий птах родини качиних. Великий тлумачний словник сучасної мови
- казарка — Назва 3 видів птахів із ряду гусеподібних, поширені на узбережжі та островах пн. півкулі; пера чорно-біло-сірі, дзьоб чорний. Універсальний словник-енциклопедія