казарма
КАЗА́РМА, и, ж. Спеціальна будівля для розміщення військової частини.
— Айда в казарми! Айда в неволю! — Неначе крикне хто надо мною. І я прокинусь (Шевч., II, 1953, 47);
Галин чоловік став солдатом тут у Києві, тільки мусить який час в казармах жити (Л. Укр., V, 1956, 125);
Навколо кам’яниці серед кущів та дерев виднілись дерев’яні казарми, де жили бійці та офіцери (Збан., Між.. людьми, 1955, 10);
// заст. Житлове приміщення для робітників при заводах, фабриках і т. ін.
Бурлаки вернулись до казарми, позабирали свої клунки, тихенько один за одним втекли (Н.-Лев., II, 1956, 202);
Тут сорок літ тому ішли більшовики.. З робочих хиж і заводських казарм (Бажан, Роки, 1957, 214).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- казарма — каза́рма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- казарма — г. касарня, жм. кошара; (для робітників) гуртожиток, барак. Словник синонімів Караванського
- казарма — [казарма] -мие, д. і м. -м'і Орфоепічний словник української мови
- казарма — -и, ж. Спеціальна будівля для розміщення військової частини. || заст. Житлове приміщення для робітників при заводах, фабриках і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- казарма — Козакарня Словник чужослів Павло Штепа
- казарма — Каза́рма, -ми; каза́рми, -за́рм Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- казарма — 1. Споруда для мешкання воїнських підрозділів. Існують теж: ~ горжева — казарма в горжі форту, пристосована для оборони; ~ оборонна — споруда для житла і оборони. 2. Гуртожиток у дореволюційній Росії, призначений для робітників і розташований поруч з підприємством. Архітектура і монументальне мистецтво
- казарма — Казарма, -ми ж. Казарма. Із казарми нечистої чистою, святою пташечкою вилетіла. Шевч. 619. Словник української мови Грінченка