казармений

КАЗА́РМЕНИЙ, а, е. Прикм. до каза́рма.

Тяглися квартали нудних величезних казармених будинків (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 62);

// Який відбувається в казармі.

З казармених розмов йому було відомо, що цей скверик біля кінотеатру — улюблене місце бійців (Гончар, Дорога.., 1953, 30);

// перен. Власт. для казарми; суворий.

Для робітників улаштували гуртожиток, перевівши їх на казармений військовий режим (Кучер, Голод, 1961, 58).