казарма

1. Споруда для мешкання воїнських підрозділів. Існують теж:

~ горжева — казарма в горжі форту, пристосована для оборони;

~ оборонна — споруда для житла і оборони.

2. Гуртожиток у дореволюційній Росії, призначений для робітників і розташований поруч з підприємством.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. казарма — Козакарня Словник чужослів Павло Штепа
  2. казарма — г. касарня, жм. кошара; (для робітників) гуртожиток, барак. Словник синонімів Караванського
  3. казарма — каза́рма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. казарма — [казарма] -мие, д. і м. -м'і Орфоепічний словник української мови
  5. казарма — Каза́рма, -ми; каза́рми, -за́рм Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. казарма — Казарма, -ми ж. Казарма. Із казарми нечистої чистою, святою пташечкою вилетіла. Шевч. 619. Словник української мови Грінченка
  7. казарма — -и, ж. Спеціальна будівля для розміщення військової частини. || заст. Житлове приміщення для робітників при заводах, фабриках і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. казарма — КАЗА́РМА, и, ж. Спеціальна будівля для розміщення військової частини. — Айда в казарми! Айда в неволю! — Неначе крикне хто надо мною. І я прокинусь (Шевч., II, 1953, 47); Галин чоловік став солдатом тут у Києві, тільки мусить який час в казармах жити (Л. Словник української мови в 11 томах