казарма

Значення в інших словниках

1. казарма — каза́рма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. казарма — г. касарня, жм. кошара; (для робітників) гуртожиток, барак. Словник синонімів Караванського
3. казарма — -и, ж. Спеціальна будівля для розміщення військової частини. || заст. Житлове приміщення для робітників при заводах, фабриках і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. казарма — Козакарня Словник чужослів Павло Штепа
5. казарма — Каза́рма, -ми; каза́рми, -за́рм Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. казарма — КАЗА́РМА, и, ж. Спеціальна будівля для розміщення військової частини. — Айда в казарми! Айда в неволю! — Неначе крикне хто надо мною. І я прокинусь (Шевч., II, 1953, 47); Галин чоловік став солдатом тут у Києві, тільки мусить який час в казармах жити (Л. Словник української мови в 11 томах
7. казарма — 1. Споруда для мешкання воїнських підрозділів. Існують теж: ~ горжева — казарма в горжі форту, пристосована для оборони; ~ оборонна — споруда для житла і оборони. 2. Гуртожиток у дореволюційній Росії, призначений для робітників і розташований поруч з підприємством. Архітектура і монументальне мистецтво
8. казарма — Казарма, -ми ж. Казарма. Із казарми нечистої чистою, святою пташечкою вилетіла. Шевч. 619. Словник української мови Грінченка