1. Великий тлумачний словник сучасної мови

казеїн

казеї́н

-у, ч.

Білкова клейка речовина, що утворюється під час зсідання (вурдження) молока.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. казеїн — казеї́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. казеїн — (від лат. caseus – сир) складний білок молока, що містить фосфор. Добре засвоюється, є джерелом фосфору й кальцію для організму. Використовують у харчовій промисловості, медицині. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. казеїн — Фосфопротеїн; гол. білковий складник молока, містить усі необхідні людині амінокислоти і фосфор; випадає в осад під дією кислот і харчових ензимів, цей процес використовується у виробництві твердих сирів. Універсальний словник-енциклопедія
  4. казеїн — Казеї́н, -ну, -нові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. казеїн — КАЗЕЇ́Н, у, ч. Білкова клейка речовина, що утворюється під час зсідання (вурдження) молока; використовується в харчовій промисловості, а також для виробництва фарб, пластичних мас, клею тощо. Словник української мови в 11 томах