калебас

калеба́с

-а, ч.

Посудина з плоду калебасового дерева або гарбуза для зберігання напоїв.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. калебас — КАЛЕБА́С, КАЛАБА́С, а, ч. У стародавніх Африці, Південній Америці, Новій Гвінеї – посудина для заварювання мате (у 2 знач.). Індіанці виготовляли калебаси з гарбуза-горлянки, а іспанці з деревини палісандра, дуба, а також порцеляни, кераміки... Словник української мови у 20 томах