калікуватий
калікува́тий
-а, -е, розм.
Пошкоджений чимось, але не цілком скалічений; напівскалічений.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- калікуватий — див. поганий Словник синонімів Вусика
- калікуватий — Калі́куватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- калікуватий — КАЛІ́КУВА́ТИЙ, а, е, розм. Пошкоджений чимось, але не цілком скалічений; напівскалічений. Гапка була калікувата, негарна, старша од Уласа (Н.-Лев., III, 1956, 348); В цьому калікуватому створінні зосередились прикмети сотень характерів знайомих.. людей (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 101). Словник української мови в 11 томах
- калікуватий — Калікуватий, -а, -е Уродливый, съ тѣлесными недостатками, увѣчный. Чигир. у. Калікуватий трохи хлопець. Зміев. у. Словник української мови Грінченка