камея

каме́я

-ї, ж.

Виріб із каменю або черепашки, що має художнє рельєфне різьблення; уживається як прикраса (у брошках, перснях і т. ін.); брошка з такою прикрасою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. камея — каме́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. камея — каме́я (франц. camee, з італ. cammeo) різьблені камені з опуклим зображенням; виготовляють їх як прикрасу переважно з твердих цінних порід каменю. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. камея — Каме́я, -ме́ї, -ме́єю; -ме́ї, -ме́й Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. камея — КАМЕ́Я, ї, ж. Виріб із каменю або черепашки, що має художню рельєфну різьбу; уживається як прикраса (у брошках, перснях і т. ін.); брошка з такою прикрасою. Крім сеї діадеми та ще коштовної камеї коло коміра — покрас на матроні ніяких (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах