1. Великий тлумачний словник сучасної мови

кам'яний

кам'яни́й

-а, -е.

1》 Прикм. до камінь 1), 2), 6), 8), 9). Кам'яна брила.

|| Який утворився з каменю завдяки природним умовам.

|| У якому є каміння.

|| Зробл., побудований з каменю, каміння. Кам'яний вік.

Кам'яна куниця — цінний хутровий звір, що живе в основному в населених пунктах (на горищах будинків, складах дров та ін.).

Кам'яне литво — матеріали та вироби, виготовлені відливанням із розтоплених гірських порід (діабазів, базальтів тощо) або вогнянорідких металургійних шлаків.

2》 перен. Цілком непорушний, застиглий.

|| Без усякого виразу; байдужий.

3》 перен. Який має твердий характер; бездушний, нечулий, черствий.

|| Суворий, холодний (про голос).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кам'яний — кам'яни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кам'яний — З каменю; П. міцний <�твердий>, як камінь; (сон) непробудний; (погляд) застиглий, непорушний; (характер) бездушний, нечулий, черствий, незворушний, суворий, холодний; (- вугілля) г. твердий; камінний. Словник синонімів Караванського
  3. кам'яний — див. твердий Словник синонімів Вусика
  4. кам'яний — [камйаний] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. кам'яний — КАМ'ЯНИ́СТИЙ (на якому або в якому багато каміння), КАМЕНИ́СТИЙ (КАМЕНЯ́СТИЙ), КАМ'ЯНИ́Й, КАМІ́ННИЙ, КРЕМЕНИ́СТИЙ, КРЕМ'ЯНИ́СТИЙ, КРЕМ'ЯНИ́Й, КРЕМІ́ННИЙ, СКЕ́ЛЬНИЙ, СКЕЛЬОВИ́Й (який складається з твердих гірських порід). Земля була мерзла, кам'яниста (З. Словник синонімів української мови
  6. кам'яний — Кам'яний, -а, -е = каменний. Жінка і кам'яну гору пересіче. Ном. № 9080. Стояло ж там шість кам'яних водників. Єв. І. II. 6. І жив він... у кам'яній горі. МВ. І. 99. Десь у тебе, мати, кам'янеє сердечко. Мет. 203. Словник української мови Грінченка