капорес

капо́рес

-у, ч., рел.

Магічний обряд в іудаїзмі, який відбувається в ніч проти судного дня і полягає в тому, що чоловік тричі крутить над своєю головою півня (жінка – курку), вимовляючи тричі спеціальну молитву. Потім птаха ріжуть, а м'ясо поїдають у ніч наприкінці судного дня.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. капорес — Капо́рес: — кінець, смерть [14;V] — Капорес, пор. польськ. kapures < староєвр. koporeth дійсно значить «кінець, смерть» (484), але не в такому контексті: «А я гадав, що й ти капорес, а воно ти живий» (194). Тут капорес — небіжчик, а не «кінець, смерть». [MО,V] ти капорес — тобі кінець [VIII] Словник з творів Івана Франка