каралуш

каралу́ш

-а, ч., зах.

Клин, яким збивають пліт.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каралуш — Каралуш, -ша м. Клинъ, которымъ сбиваютъ плоть. Вх. Зн. 24. Словник української мови Грінченка