каральний
кара́льний
-а, -е.
Признач. для покарання, придушення.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каральний — кара́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- каральний — [карал'нией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- каральний — КАРА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для покарання, придушення. Каральний загін спалив село до пня (Ю. Янов., Мир, 1956, 148); З царициної згоди Каховський спорядив проти турбаївців каральну експедицію (Гончар, Таврія, 1952, 197). Словник української мови в 11 томах