1. Орфоепічний словник української мови

каральний

кара́льний

[карал'нией]

м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каральний — кара́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. каральний — -а, -е. Признач. для покарання, придушення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. каральний — КАРА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для покарання, придушення. Каральний загін спалив село до пня (Ю. Янов., Мир, 1956, 148); З царициної згоди Каховський спорядив проти турбаївців каральну експедицію (Гончар, Таврія, 1952, 197). Словник української мови в 11 томах