каретка

каре́тка

-и, ж.

1》 Зменш. до карета.

2》 спец. Рухома, ковзна частина якого-небудь механізму, машини.

3》 спец. Умовний термін, що його використовують при описанні форматів і дій, пов'язаних із виведенням даних на друк.

4》 спец. Виконавчий пристрій в абстрактних машинах.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каретка — каре́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. каретка — (машин.) сувачка Словник чужослів Павло Штепа
  3. каретка — каре́тка 1. машина швидкої допомоги (ст): Каретка швидкої допомоги збирала багате жниво, зрештою, по обох боках барикади (Керницький)||рятункова (ратункова) буда, рятункова (ратункова) каретка, рятункова (ратункова) стація ◊ рятункова (ратунко́ва) каре́тка → каретка 1 2. бричка Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. каретка — КАРЕ́ТКА, и, ж. 1. Зменш. до каре́та. Наша каретка сповнялась часом блакитним світлом, коли котилась під ліхтарями (Коцюб., II, 1955, 437). 2. спец. Рухома, ковзна частина якого-небудь механізму, машини. Словник української мови в 11 томах