катари
ката́ри
-ів, мн.
Прибічники єресі 11-13 ст., які вважали світ породженням диявола та закликали до аскетизму.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- катари — ката́ри (від грец. καθαρός – чистий) послідовники поширеної в Західній Європі 11 – 13 ст. єресі, що була виразом протесту експлуатованих мас проти феодального гноблення; проповідувала аскетизм, не визнавала церковної ієрархії. В 13 – 14 ст. єресь... Словник іншомовних слів Мельничука