квасний

Значення в інших словниках

1. квасний — квасни́й прикметник Орфографічний словник української мови
2. квасний — див. кислий Словник синонімів Вусика
3. квасний — КВАСНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до квас 1, 2. Розросталася, мов квасне тісто в діжі, і таємна ворожнеча між братами каганами. Нікому не хотілося ділити владу на двох (В. Словник української мови у 20 томах
4. квасний — квасни́й (ква́сьний) кислий (м, ср, ст) ◊ зби́ти на ква́сьне я́бко → ябко ◊ квасна́ мі́на → міна ◊ квасне́ молоко → молоко ◊ стовкти́ на ква́сьне я́бко → ябко Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. квасний — Хто масний, той квасний. Хто обіцяє, той жаліє дати обіцянку. Я їв квас, як ішов до вас. Глумливо, я не жадний цього добра. Як квасний то пісний. Як в лихім настрою, то нічого не скористаєш. Приповідки або українсько-народня філософія
6. квасний — КИ́СЛИЙ (який має смак, схожий на смак оцту, лимона тощо; який утворився внаслідок бродіння), КВАСНИ́Й розм.; ПРОКИ́СЛИЙ (перев. який зіпсувався від бродіння); СКВА́ШЕНИЙ, КВА́ШЕНИЙ (одержаний квашенням); ОСКО́МИСТИЙ розм. (який викликає оскому). Словник синонімів української мови
7. квасний — Квасни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. квасний — КВАСНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до квас 1. Квасний запах; Квасні хлібці. ◊ Квасни́й патріоти́зм, ірон.— схиляння перед відсталими формами життя й побуту своєї країни, вихваляння всього свого й відкидання чужого. Словник української мови в 11 томах
9. квасний — Ква́сни́й, -а, -е Кислый. Оце вигині квасні, а це — солодкі. Камен. у. квасне́ тісто. Кислое тѣсто, а также небольшое количество тѣста, оставляемаго въ квашнѣ для слѣдующаго раза. Камен. у. Словник української мови Грінченка