кислий

ки́слий

-а, -е.

1》 Який має своєрідний гострий смак, схожий на смак оцту, лимона тощо.

|| у знач. ім. кисле, -лого, с. Що-небудь кисле.

2》 Який утворився внаслідок бродіння.

|| Якого виділяють бродильні речовини; прокислий (про запах).

3》 перен. Незадоволений, пригнічений, похмурий, сумний.

|| Який виражає незадоволення, пригніченість, нудьгу, сум (про обличчя, настрій, голос і т. ін.).

4》 Який містить кислоту або вказує на наявність кислоти.

Кислі ґрунти — ґрунти, у яких є вільні й увібрані йони водню та алюмінію.

Кисла сіль — сіль, що містить водень, здатний заміщуватися металом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кислий — (подібний смаком до оцту) квасний. Словник синонімів Полюги
  2. Кислий — Ки́слий прізвище Орфографічний словник української мови
  3. кислий — Квасний; (дух) прокислий; (- міну) незадоволений, невдоволений; кисленький, кислуватий, кислявий, кислющий, кислим-кислий, кислий-прекислий. Словник синонімів Караванського
  4. кислий — I закислий, квасний, квашений, кисленький, кисло-солодкий, кислуватий, кислючий, кислющий, кислятина, перекислий, прикислий, прокислий, скислий, укислий Приповідки: Такий кислий, що й Москву видно II див. зіпсований; слабодухий Словник синонімів Вусика
  5. кислий — Квасний, квашений, сквашений Словник чужослів Павло Штепа
  6. кислий — КИ́СЛИЙ, а, е. 1. Який має своєрідний гострий смак, схожий на смак оцту, лимона і т. ін. Чорний терен красувавсь з-під зеленого листу, а покоштував [покуштував], такий-то вже кислий прийшовся!... Словник української мови у 20 томах
  7. кислий — (-ого) ч.; нарк. Оцтовий ангідрид, що використовується для приготування препаратів для ін'єкцій з маку. БСРЖ, 257; ПСУМС, 33. Словник жарґонної лексики української мови
  8. кислий — ки́сла мі́на, перев. зі сл. на обли́ччі, на лиці́, на фізіоно́мії і т. ін. Невеселий, незадоволений і т. ін. вигляд, вираз (обличчя). Аркадій жваво аплодує. З кислою міною на лиці починає аплодувати і Круть (О. Фразеологічний словник української мови
  9. кислий — КИ́СЛИЙ (який має смак, схожий на смак оцту, лимона тощо; який утворився внаслідок бродіння), КВАСНИ́Й розм.; ПРОКИ́СЛИЙ (перев. який зіпсувався від бродіння); СКВА́ШЕНИЙ, КВА́ШЕНИЙ (одержаний квашенням); ОСКО́МИСТИЙ розм. (який викликає оскому). Словник синонімів української мови
  10. кислий — Ки́слий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. кислий — КИ́СЛИЙ, а, е. 1. Який має своєрідний гострий смак, схожий на смак оцту, лимона тощо. Чорний терен красувавсь з-під зеленого листу, а покоштував [покуштував], такий-то вже кислий прийшовся!... Словник української мови в 11 томах