1. Фразеологічний словник української мови

кислий

ки́сла мі́на, перев. зі сл. на обли́ччі, на лиці́, на фізіоно́мії і т. ін. Невеселий, незадоволений і т. ін. вигляд, вираз (обличчя). Аркадій жваво аплодує. З кислою міною на лиці починає аплодувати і Круть (О. Підсуха); Помічник начальника пристані виразив на своїй фізіономії .. цілком кислу міну (Ю. Смолич); — Який же ти після цього друг? — докірливо спитав Лукащук, зробивши при цьому кислу міну (О. Гуреїв); Віталій і не підозрював, що зараз сидять у клубі сержанти з досить-таки кислими мінами, бо те місце, де мусила б сидіти між ними Тоня, безнадійно гуляє (О. Гончар).

поверта́ти на ки́сле. Розладнуватися, розпадатися, не удаватися. Перша половина вечірки .. повертала зовсім на кисле (Ю. Мушкетик).

скриви́ти (скле́їти, зроби́ти і т. ін.) ки́слу мі́ну. Виразити незадоволення. Спитала я в неї вчора, чи не хочете піти в парк на музику,— вона скривила кислу міну і спитала: “Пощо?” (Леся Українка); Обернувшись до мене, містер Хо склеїв досить кислу міну (Ю. Смолич); Коли представили йому Павлину, то він, признатися щиро, .. зробив кислу міну (Ірина Вільде).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кислий — (подібний смаком до оцту) квасний. Словник синонімів Полюги
  2. Кислий — Ки́слий прізвище Орфографічний словник української мови
  3. кислий — Квасний; (дух) прокислий; (- міну) незадоволений, невдоволений; кисленький, кислуватий, кислявий, кислющий, кислим-кислий, кислий-прекислий. Словник синонімів Караванського
  4. кислий — I закислий, квасний, квашений, кисленький, кисло-солодкий, кислуватий, кислючий, кислющий, кислятина, перекислий, прикислий, прокислий, скислий, укислий Приповідки: Такий кислий, що й Москву видно II див. зіпсований; слабодухий Словник синонімів Вусика
  5. кислий — -а, -е. 1》 Який має своєрідний гострий смак, схожий на смак оцту, лимона тощо. || у знач. ім. кисле, -лого, с. Що-небудь кисле. 2》 Який утворився внаслідок бродіння. || Якого виділяють бродильні речовини; прокислий (про запах). 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. кислий — Квасний, квашений, сквашений Словник чужослів Павло Штепа
  7. кислий — КИ́СЛИЙ, а, е. 1. Який має своєрідний гострий смак, схожий на смак оцту, лимона і т. ін. Чорний терен красувавсь з-під зеленого листу, а покоштував [покуштував], такий-то вже кислий прийшовся!... Словник української мови у 20 томах
  8. кислий — (-ого) ч.; нарк. Оцтовий ангідрид, що використовується для приготування препаратів для ін'єкцій з маку. БСРЖ, 257; ПСУМС, 33. Словник жарґонної лексики української мови
  9. кислий — КИ́СЛИЙ (який має смак, схожий на смак оцту, лимона тощо; який утворився внаслідок бродіння), КВАСНИ́Й розм.; ПРОКИ́СЛИЙ (перев. який зіпсувався від бродіння); СКВА́ШЕНИЙ, КВА́ШЕНИЙ (одержаний квашенням); ОСКО́МИСТИЙ розм. (який викликає оскому). Словник синонімів української мови
  10. кислий — Ки́слий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. кислий — КИ́СЛИЙ, а, е. 1. Який має своєрідний гострий смак, схожий на смак оцту, лимона тощо. Чорний терен красувавсь з-під зеленого листу, а покоштував [покуштував], такий-то вже кислий прийшовся!... Словник української мови в 11 томах