кислий

КИ́СЛИЙ (який має смак, схожий на смак оцту, лимона тощо; який утворився внаслідок бродіння), КВАСНИ́Й розм.; ПРОКИ́СЛИЙ (перев. який зіпсувався від бродіння); СКВА́ШЕНИЙ, КВА́ШЕНИЙ (одержаний квашенням); ОСКО́МИСТИЙ розм. (який викликає оскому). Ми їли посолений хліб і запивали кислим вином (Ю. Яновський); З'їла того ранку Юлина шматок хліба, запила його квасним молоком (С. Скляренко); Підійшли до старого кіоску під ясенем, у якому продавали прокисле бочкове пиво (Є. Гуцало); Ми підживились смачною яєчнею на салі, квашеними огірками (О. Досвітній); — Я знаю, як ви любите квашену ягоду (М. Стельмах); Козачка-неборачка до його прихожає, Ще добрий борщ оскомистий приставляє (П. Чубинський).

НЕЗАДОВО́ЛЕНИЙ (який виражає незадоволення), НЕВДОВО́ЛЕНИЙ, МАРКІ́ТНИЙ зах.; КИ́СЛИЙ (про вираз обличчя, настрій, голос і т. ін. — незадоволений і похмурий, сумний); ДОСА́ДЛИВИЙ (про тон, жест і т. ін. — який виражає досаду); РОЗДРАТО́ВАНИЙ, РОЗДРА́ЖНЕНИЙ заст. (який виражає роздратування). Згадуючи за порожню свою кишеню, Семен кривився в незадоволену гримасу (Л. Смілянський); Ніби з-під землі, ледве чулося вйокання погонича та невдоволене форкання коней (О. Досвітній); Христолобенко таки затягнув мене на танці, щоб я розвіявся, бо, мовляв, у мене дуже кислий вигляд (Є. Гуцало); Обличчя Кульчицького стало злим і роздратованим (В. Козаченко); Замовкла (Маруся), бо примітила роздражнений тон в розмові матері (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кислий — (подібний смаком до оцту) квасний. Словник синонімів Полюги
  2. Кислий — Ки́слий прізвище Орфографічний словник української мови
  3. кислий — Квасний; (дух) прокислий; (- міну) незадоволений, невдоволений; кисленький, кислуватий, кислявий, кислющий, кислим-кислий, кислий-прекислий. Словник синонімів Караванського
  4. кислий — I закислий, квасний, квашений, кисленький, кисло-солодкий, кислуватий, кислючий, кислющий, кислятина, перекислий, прикислий, прокислий, скислий, укислий Приповідки: Такий кислий, що й Москву видно II див. зіпсований; слабодухий Словник синонімів Вусика
  5. кислий — -а, -е. 1》 Який має своєрідний гострий смак, схожий на смак оцту, лимона тощо. || у знач. ім. кисле, -лого, с. Що-небудь кисле. 2》 Який утворився внаслідок бродіння. || Якого виділяють бродильні речовини; прокислий (про запах). 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. кислий — Квасний, квашений, сквашений Словник чужослів Павло Штепа
  7. кислий — КИ́СЛИЙ, а, е. 1. Який має своєрідний гострий смак, схожий на смак оцту, лимона і т. ін. Чорний терен красувавсь з-під зеленого листу, а покоштував [покуштував], такий-то вже кислий прийшовся!... Словник української мови у 20 томах
  8. кислий — (-ого) ч.; нарк. Оцтовий ангідрид, що використовується для приготування препаратів для ін'єкцій з маку. БСРЖ, 257; ПСУМС, 33. Словник жарґонної лексики української мови
  9. кислий — ки́сла мі́на, перев. зі сл. на обли́ччі, на лиці́, на фізіоно́мії і т. ін. Невеселий, незадоволений і т. ін. вигляд, вираз (обличчя). Аркадій жваво аплодує. З кислою міною на лиці починає аплодувати і Круть (О. Фразеологічний словник української мови
  10. кислий — Ки́слий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. кислий — КИ́СЛИЙ, а, е. 1. Який має своєрідний гострий смак, схожий на смак оцту, лимона тощо. Чорний терен красувавсь з-під зеленого листу, а покоштував [покуштував], такий-то вже кислий прийшовся!... Словник української мови в 11 томах