квітчасто

квітча́сто

Присл. до квітчастий 2), 3).

|| у знач. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квітчасто — квітча́сто прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. квітчасто — КВІТЧА́СТО. Присл. до квітча́стий 2, 3. Його ми чуєм дуже часто, .. пафосно, квітчасто Уміє він поговорить (С. Воскрекасенко); Адам Кисіль, управний сеймовий і сенаторський оратор, говорить мудро і квітчасто (Р. Іванченко); // у знач. пред. Словник української мови у 20 томах
  3. квітчасто — КВІТЧА́СТО. Присл. до квітча́стий 2. 3. Його ми чуєм дуже часто, .. пафосно, квітчасто Уміє він поговорить (Воскр., З перцем!, 1957, 225); // у знач. присудк. сл. На шкільному дворі було гамірно й квітчасто (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 10). Словник української мови в 11 томах