1. Словник української мови у 20 томах

квітчасто

КВІТЧА́СТО.

Присл. до квітча́стий 2, 3.

Його ми чуєм дуже часто, .. пафосно, квітчасто Уміє він поговорить (С. Воскрекасенко);

Адам Кисіль, управний сеймовий і сенаторський оратор, говорить мудро і квітчасто (Р. Іванченко);

// у знач. пред.

На шкільному дворі було гамірно й квітчасто (М. Чабанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квітчасто — квітча́сто прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. квітчасто — Присл. до квітчастий 2), 3). || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. квітчасто — КВІТЧА́СТО. Присл. до квітча́стий 2. 3. Його ми чуєм дуже часто, .. пафосно, квітчасто Уміє він поговорить (Воскр., З перцем!, 1957, 225); // у знач. присудк. сл. На шкільному дворі було гамірно й квітчасто (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 10). Словник української мови в 11 томах