1. Великий тлумачний словник сучасної мови

кевкання

ке́вкання

-я, с., розм.

Дія за знач. кевкати і звуки, утворювані цією дією.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кевкання — ке́вкання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. кевкання — КЕ́ВКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ке́вкати і звуки, утворювані цією дією. – А то що таке? Чути шум, але не чути ні кудкудакання курей, ні кевкання кані (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. кевкання — КЕ́ВКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ке́вкати та звуки, утворювані цією дією. — А то що таке? Чути шум, але не чути ні кудкудакання курей, ні кевкання кані (Фр., І, 1955, 234). Словник української мови в 11 томах