1. Великий тлумачний словник сучасної мови

кельти

ке́льти

-ів, мн. (одн. кельт, -а, ч.; кельтка, -и, ж.).

Племена індоєвропейської мовної групи, які на початку I тис. до н. е. населяли басейни річок Сени, Рейну, Луари, верхнього та середнього Дунаю.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кельти — КЕ́ЛЬТИ, ів, мн. (одн. кельт, а, ч.; ке́льтка, и, ж.). 1. Племена індоєвропейської мовної групи, які на початку І тис. до н. е. населяли басейни річок Сени, Рейну, Луари, верхнього та середнього Дунаю. Словник української мови у 20 томах
  2. кельти — Група індоєвроп. племен, що у I тис. до н.е. просувалися з берегів Райну, Майну та верхнього Дунаю на зх., пд. та сх.; завоювали Ґаллію (в тому числі Передальпійську- теп. Пн. Італія), а також Британські острови; на Піренейському півостр. Універсальний словник-енциклопедія
  3. кельти — Ке́льти, -тів; ке́льтський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. кельти — КЕ́ЛЬТИ, ів, мн. (одн. кельт, а, ч.; ке́льтка, и, ж.). Племена індоєвропейської мовної групи, які на початку І тисячоліття до нашої ери населяли басейни річок Сени, Рейну, Луари, Верхнього та Середнього Дунаю. Словник української мови в 11 томах