керлінг
ке́рлінг
-у, ч.
Спортивна гра, мета якої втрапити пущеною по льоду битою (диска з ручкою) у викреслену на ньому мішень.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- керлінг — ке́рлінг іменник чоловічого роду вид спорту Орфографічний словник української мови
- керлінг — КЕ́РЛІНГ, у, ч., спорт. Гра на льоду між двома командами, мета якої розташувати важку гранітну шайбу (камінь) ближче до цілі, ніж шайба команди-супротивника. Наприкінці XX ст. керлінг став олімпійським видом спорту (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах