кермек

керме́к

-у, ч.

Трав'яниста або напівкущова багаторічна рослина, що має в корінні дубильні речовини й барвники.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кермек — керме́к іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. кермек — КЕРМЕК – КЕРМЕТ Кермек, -у. Трав’яниста або напівкущова багаторічна рослина, що має в корінні дубильні речовини й барвники. Кермет, -у. Матеріал, в якому поєднано властивості керамічних речовин і металів. Літературне слововживання
  3. кермек — КЕРМЕ́К, у́, ч. Рід рослин родини кермекових, що ростуть як багаторічні трави або напівкущі. По урвищах кущаться барвисті китиці кермеку (З. Тулуб); – Кермек цвіте. Цілу осінь синіє до самих холодів. Це такий наш безсмертник (О. Словник української мови у 20 томах
  4. кермек — Трав'яниста рослина, росте в Україні на піщаних ґрунтах; на коренях паразитує комаха — порфікора пол., з якої добувають червону фарбу кармін. Універсальний словник-енциклопедія
  5. кермек — КЕРМЕ́К, у́, ч. (Statice L.). Трав’яниста або напівкущова багаторічна рослина, що має в корінні дубильні речовини й барвники. З господарського погляду заслуговує уваги як сировина для добування дубильних речовин кермек Мейєра (Рослин. Нижн. Придніпр. Словник української мови в 11 томах
  6. кермек — Кермек, -ку м. 1) раст. Statice Gmelini Willd. ЗЮЗО. І. 137. 2) Statice tatarica L. ЗЮЗО. І. 137. Словник української мови Грінченка