кермовий
кермови́й
-а, -е.
1》 Прикм. до кермо.
2》 у знач. ім. кермовий, -вого, ч. Той, хто править кермом.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кермовий — кермови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- кермовий — див. керівник Словник синонімів Вусика
- кермовий — КЕРМОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до кермо́. У його [нього] на грудях витатуіроване [витатуйоване] кермове колесо з двома прапорами (Остап Вишня); Таке дерево гнуте можна на кермове колесо згинати або на луки брати – летітиме стріла як треба (Ю. Словник української мови у 20 томах
- кермовий — КЕРМА́НИЧ (той, хто править кермом), КЕРМОВИ́Й, СТЕРНОВИ́Й, СТЕРНИ́ЧИЙ, СТЕРНИ́К заст. (той, хто здійснює керування судном, човном тощо). Був добрий керманич, сто дараб звів і навіть о камінчик не черкнув (Г. Словник синонімів української мови
- кермовий — КЕРМОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до кермо́. У його на грудях витатуіроване [витатуйоване] кермове колесо з двома прапорами (Вишня, І, 1956, 184). 2. у знач. ім. кермови́й, во́го, ч. Той, хто править кермом. Від нього перепадало всім: і мотористам, і кермовим, і комендорам (Ткач, Моряки, 1948, 24). Словник української мови в 11 томах