кермовий

КЕРМА́НИЧ (той, хто править кермом), КЕРМОВИ́Й, СТЕРНОВИ́Й, СТЕРНИ́ЧИЙ, СТЕРНИ́К заст. (той, хто здійснює керування судном, човном тощо). Був добрий керманич, сто дараб звів і навіть о камінчик не черкнув (Г. Хоткевич); Від нього перепадало всім: і мотористам, і кермовим, і комендорам, і сигнальникам (Д. Ткач); Стерновий скеровує стерном до коси (І. Гончаренко); Від приязного світла маяка у бурю, в лиховісному тумані Міцнішає стерничого рука І ближчають простори пожадані (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кермовий — кермови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кермовий — див. керівник Словник синонімів Вусика
  3. кермовий — -а, -е. 1》 Прикм. до кермо. 2》 у знач. ім. кермовий, -вого, ч. Той, хто править кермом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кермовий — КЕРМОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до кермо́. У його [нього] на грудях витатуіроване [витатуйоване] кермове колесо з двома прапорами (Остап Вишня); Таке дерево гнуте можна на кермове колесо згинати або на луки брати – летітиме стріла як треба (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. кермовий — КЕРМОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до кермо́. У його на грудях витатуіроване [витатуйоване] кермове колесо з двома прапорами (Вишня, І, 1956, 184). 2. у знач. ім. кермови́й, во́го, ч. Той, хто править кермом. Від нього перепадало всім: і мотористам, і кермовим, і комендорам (Ткач, Моряки, 1948, 24). Словник української мови в 11 томах