кермувати

КЕРМУВА́ТИ (спрямовувати рух судна, літака, автомашини тощо за допомогою керма), РУЛЮВА́ТИ, СТЕРНУВА́ТИ (керувати рухом судна, човна і т. ін.). Коли ж керманич неуважно їхав або заслабо кермував і діставався на середину Черемошу, то вже тоді бистрий пруд води в миг ока поніс дарабу під скалу (І. Нечуй-Левицький); Оротук, рулюючи проти вітру, змінив курс човна (М. Трублаїні); Петро Максимович узяв весло, а друге взяв Василько і сів на кормі, щоб стернувати (О. Донченко).

КЕРУВА́ТИ ким, чим і без додатка (спрямовувати діяльність, роботу когось, чогось, бути на чолі кого-, чого-небудь), УПРАВЛЯ́ТИ, ПРОВА́ДИТИ (ПРОВО́ДИТИ) кого, що і без додатка, розм.; ПРАВИ́ТИ, ОРУ́ДУВАТИ розм., УРЯДУВА́ТИ розм. (перев. здійснювати верховну владу над кимсь, чимсь); ВЕСТИ́ кого, що, КЕРМУВА́ТИ розм. (спрямовувати діяльність когось, чогось); ОЧО́ЛЮВАТИ кого, що (бути на чолі когось, чогось); ПОРЯДКУВА́ТИ, РОЗПОРЯДЖА́ТИСЯ, РЯДИ́ТИ, РОЗПОРЯДЖА́ТИ розм., РОЗПОРЯ́ДЖУВАТИ розм., РОЗПОРЯДКУВА́ТИ розм., ПОВЕЛІВА́ТИ кому, чому, книжн., ЗАРЯ́ДЖУВАТИ чим і без додатка, діал.; СТАРШИНУВА́ТИ (СТАРШУВА́ТИ) над ким і без додатка, ВЕРХОВО́ДИТИ ким і без додатка, ВАТАГУВА́ТИ над ким і без додатка, ВАТАЖКУВА́ТИ над ким і без додатка, розм., ВАТА́ЖИТИ над ким і без додатка, розм., ЗАПРАВЛЯ́ТИ ким, розм., ОТАМАНУВА́ТИ над ким і без додатка (давати вказівки, накази як старший, як ватажок); НАЧАЛЬНИКУВА́ТИ, НАЧА́ЛЬСТВУВАТИ (бути начальником; поводитися як начальник); ПРАВУВА́ТИ розм. (мати владу над кимсь, чимсь); КОМА́НДУВАТИ ким (бути командиром; розпоряджатися як командир); ПОВЕРТА́ТИ, ВЕРТІ́ТИ розм. (розпоряджатися на свій розсуд); ПОКРИ́КУВАТИ, ПОКРИКА́ТИ розм. (кричачи час від часу). Зборами керував Гнат Ільченко (І. Ле); Од його має розплодитись Великий і завзятий рід; Всім світом буде управляти (І. Котляревський); І так вони вийшли навпроти панів; Роберт їх провадив до бою (Леся Українка); А може, й сам на небесі Смієшся, батечку, над нами Та, може, радишся з панами, Як править миром! (Т. Шевченко); На гетьманстві, кажу, був тоді Полуботок і, значить, орудував усенькою Україною (казка); Запитання одне: а хто ж там урядує, Без уряду держава як живе? (В. Еллан); Не може кермувати той людьми, Хто сам не бачить шляху із пітьми (Д. Павличко); Грицько очолював бригаду хлопців першої школи на очистці самого центру міста (Р. Іваничук); Капітан Шепіт очолює якусь операцію (П. Загребельний); (Василь:) Ну, Трохиме, ви тепер наш батько; ми поставимо нам господу і все, як було; а ви порядкуйте нами по правді (М. Кропивницький); Ядвіга й Юзефа ввійшли у пекарню і почали розпоряджатися, як у себе дома (І. Нечуй-Левицький); Сьогодні мною розпоряджає один опришок, а завтра будуть усі (Г. Хоткевич); Денис розпорядкує, мов сам усе придбав (Г. Квітка-Основ'яненко); Тепер.. вона вже добре знала, що ніякого зачарованого царства, де живуть і повелівають земні боги, немає (В. Собко); Казанцев заряджував танцями (І. Нечуй-Левицький); — Які то начальники? — Як, кажу, які? Що старшинують над вами, судять, розпорядок всякий дають (Панас Мирний); У школі й поза школою Андрійко старшував над однолітками (В. Логвиненко); Кривий Охрім верховодив стрільцями (К. Гордієнко); — А що, боярине, — крикнув Максим. — ..Хіба ж не стидно тобі, старому рицареві, ватажкувати над такими бездухами, що тільки в юрбі смілі, мов барани? (І. Франко); Тепер краще, не бійсь, стало, як мирянки почали заправляти нами (Панас Мирний); Отаманує наша Галочка над дівчатами, виганяє на панщину (Г. Квітка-Основ'яненко); Іван Губа начальникував в одному з райжитлоуправлінь (М. Рудь); — А тепер невгодно, що буду начальствувати до перших приморозків (М. Стельмах); — Я й тільки я повинен правувати в битві (І. Нечуй-Левицький); — Хто тебе прислав сюди командувати нами, вказувати нам? (А. Шиян); (Матрона:) А отой деришкіра (писар): віссався в нього (чоловіка), як кліщ в ягня, та й повертає туманом, куди хоче! (І. Франко); Василь колись вертів цілим повітом (Панас Мирний); Опинившись на небезпечному посту, він якось увесь зібрався, швидко прохмелився і покрикував уже на свого підручного енергійно і владно (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кермувати — кермува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. кермувати — Кермува́ти. Правити, керувати. Всякі такі пристрастю елементи, як Молодочехи, антисеміти або навіть німецкі націонали, цілком не спосібні до сконсолідованя державної сили, отже й не спосібні кермувати державною управою (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. кермувати — Стернувати, стернити, зст. стерникувати; П. керувати. Словник синонімів Караванського
  4. кермувати — див. гребти; керувати Словник синонімів Вусика
  5. кермувати — -ую, -уєш, недок. 1》 неперех. (звичайно чим), рідко перех. Кермом спрямовувати рух судна, літака, автомашини тощо. || Дотримуватися певного напрямку в русі. 2》 неперех., ким, чим, перен., рідко. Те саме, що керувати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. кермувати — КЕРМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. чим, рідко що і без дод. Кермом спрямовувати рух судна, літака, автомашини і т. ін. Турчин баркою кермує (І. Франко); Вміла [Вутанька] лагодити сіті і кермувати баркасом (О. Словник української мови у 20 томах
  7. кермувати — Кермува́ти, -му́ю, -му́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. кермувати — КЕРМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. неперех. (звичайно чим), рідко перех. Кермом спрямовувати рух судна, літака, автомашини тощо. Турчин баркою кермує (Фр., XI, 1952, 213); Вміла [Вутанька] лагодити сіті і кермувати баркасом (Гончар, І, 1954, 512); *Образно. Словник української мови в 11 томах