1. Українська літературна мова на Буковині

кермувати

Кермува́ти. Правити, керувати. Всякі такі пристрастю елементи, як Молодочехи, антисеміти або навіть німецкі націонали, цілком не спосібні до сконсолідованя державної сили, отже й не спосібні кермувати державною управою (Б., 1895, 25, 2); Тим відділам кермував заступник начальника каси кум Данило (Товариш, 1908, 152); Се є той демон журналістичний, котрий кермує читаючою публікою, куди хоче (Коб., Листи, 95, 455); Івоніка був нині сам не свій. Не кермував добре плугом, бо все наново звертався його погляд від плуга до сина (Коб., Земля, 260)

// порівн. пол. kierować — керувати, управляти.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кермувати — кермува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. кермувати — Стернувати, стернити, зст. стерникувати; П. керувати. Словник синонімів Караванського
  3. кермувати — див. гребти; керувати Словник синонімів Вусика
  4. кермувати — -ую, -уєш, недок. 1》 неперех. (звичайно чим), рідко перех. Кермом спрямовувати рух судна, літака, автомашини тощо. || Дотримуватися певного напрямку в русі. 2》 неперех., ким, чим, перен., рідко. Те саме, що керувати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кермувати — КЕРМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. чим, рідко що і без дод. Кермом спрямовувати рух судна, літака, автомашини і т. ін. Турчин баркою кермує (І. Франко); Вміла [Вутанька] лагодити сіті і кермувати баркасом (О. Словник української мови у 20 томах
  6. кермувати — КЕРМУВА́ТИ (спрямовувати рух судна, літака, автомашини тощо за допомогою керма), РУЛЮВА́ТИ, СТЕРНУВА́ТИ (керувати рухом судна, човна і т. ін.). Словник синонімів української мови
  7. кермувати — Кермува́ти, -му́ю, -му́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. кермувати — КЕРМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. неперех. (звичайно чим), рідко перех. Кермом спрямовувати рух судна, літака, автомашини тощо. Турчин баркою кермує (Фр., XI, 1952, 213); Вміла [Вутанька] лагодити сіті і кермувати баркасом (Гончар, І, 1954, 512); *Образно. Словник української мови в 11 томах