кермо

ВЛА́ДА (політичне панування, право керувати державою); КЕРМО́ поет., СТЕРНО́ поет., КОРМИ́ЛО поет., заст., ВЛАСТЬ заст., ДЕРЖА́ВА заст.; ВСЕВЛА́ДДЯ, ДИКТАТУ́РА (необмежена); КОРО́НА (монархічна); РУКА́ (як символ влади). Державна влада; Законодавча влада; Виконавча влада; Місцева влада; Державне кермо; Він вимагав, щоб я з своїми поглядами прийшов до стерна уряду й переконав.. шляхту зректися цього братовбивчого грабування (М. Старицький); Росла й зросла народна сила, Народний випростався стан, Коли у Січі до кормила Став непокірливий Богдан (М. Рильський); А я помчу Високо, високо за синії хмари, Немає там власті, немає там кари (Т. Шевченко); Ми тебе (короля) на державу вінчали, ми тебе й розвінчаєм самі (Леся Українка); Всевладдя короля і дворян; Диктатура пролетаріату; Глибоко розуміючи гнилизну російського необмеженого самодержавства і знаючи інтелектуальну обмеженість царя, він (Вітте), як міг,.. рятував їх (М. Стельмах); Ми — гроза і тронів і корон (В. Сосюра); Над тою щасливою країною простяг свою потужну руку справедливий і мудрий султан (М. Коцюбинський).

КЕРІВНИ́ЦТВО (спрямовування діяльності когось, чогось, очолювання кого-, чого-небудь тощо), КЕРУВА́ННЯ, УПРАВЛІ́ННЯ, ПРАВЛІ́ННЯ, ПРО́ВІД, ПРИ́ВІД діал., ОРУ́ДА розм., КЕ́РМА заст. (Воронюк:) Дисертація написана під вашим керівництвом (З. Мороз); Керування промисловістю; Управління виробництвом; Самодержавне правління; Залишені без проводу улани розімкнулися купками (Я. Качура); — Під приводом матері ти учитимешся хазяїнувати (Панас Мирний); На галявині проти сонця бронебійники під орудою безвусого єфрейтора розіклали багаття (О. Гончар); Робота під кермою січовика і козака закипіла (М. Старицький).

КЕРМО́ (пристрій для керування рухом судна, автомашини, літака тощо), СТЕРНО́, РУЛЬ, КЕ́РМА заст.; ШТУРВА́Л (на судні, комбайні, в літаку тощо); КОРМИ́ЛО заст., ДЕМЕ́НО заст., розм., ТРЕПЛО́ розм., ПРАВИ́ЛКА розм. (для керування човном, плотом тощо); БУ́БЛИК розм. (в автомашині). Я сів на весла, а вона біля керма (А. Шиян); Кермо автомашини; Коли агрегат повернувся назад, Сагайдак сів за стерно (С. Добровольський); На кормі — руль, перед рульовим місцем — підойми управління (Ю. Смолич); Все треба було зрозуміти й зробити в одну хвилю, поки дараба не пролетить нас, бо інакше керма пішла би на воду (Г. Хоткевич); Безтрепетні руки тримають штурвал; Літак свій останній бере перевал (М. Бажан); Ось пливе він, мов на хвилях, на комбайні за штурвалом (Л. Первомайський); І попливе човен з широкими вітрилами І з добрим кормилом (Т. Шевченко); Ні одно судно через пороги не пройде, бо з довгими дуже деменами (О. Стороженко); Дід сидів на кормі з правилкою (А. Головко); Варвара сиділа поруч з шофером, втомленим солдатом, який мляво крутив бублика (Л. Первомайський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кермо — (пристрій для керування) (судна) стерно, (автомобіля) руль, (судна, комбайна, літака) штурвал. Словник синонімів Полюги
  2. кермо — кермо́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. кермо — Бублик (ірон.), весло, корма (корабельне стернове весло), корманка, кормань, корманька, кормига, кормило, руль, стерно, штурвал Фразеологічні синоніми: стернове весло; стернове колесо Словник синонімів Вусика
  4. кермо — -а, с. Пристрій для керування рухом судна, літака, автомашини тощо; стерно. Біля керма влади бути (стояти і т. ін.) — мати владу в своїх руках, бути на чолі кого-, чого-небудь; керувати (у 2 знач.). Ні керма, ні вітрил у кого — хтось не контролює своїх дій, учинків, не керує ними. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кермо — КЕРМО́, а́, с. Пристрій для керування рухом судна, літака, автомашини і т. ін.; стерно. Ми плили власне попри громаду дуже неприємних кам'яних брил.., то й у мене при кермі була горяча [гаряча] робота (І. Франко); Я сів за весла, а вона біля керма (А. Словник української мови у 20 томах
  6. кермо — без керма́ і без вітри́л. Не маючи певного спрямування, визначеної мети. Молодий Кримський йшов в українську літературу з чистими намірами патріотично настроєного неофіта, але, як кажуть, без керма і без вітрил (З журналу). ні керма́, ні вітри́л у кого. Фразеологічний словник української мови
  7. кермо — КЕРМО́, а́, с. Пристрій для керування рухом судна, літака, автомашини тощо; стерно. Ми плили власне попри громаду дуже неприємних кам’яних брил.., то й у мене при кермі була горяча [гаряча] робота (Фр. Словник української мови в 11 томах