кермо

без керма́ і без вітри́л. Не маючи певного спрямування, визначеної мети. Молодий Кримський йшов в українську літературу з чистими намірами патріотично настроєного неофіта, але, як кажуть, без керма і без вітрил (З журналу).

ні керма́, ні вітри́л у кого. Хто-небудь не контролює своїх дій, учинків, зовсім не керує ними. Розумний, здібний з нього хлопець. От тільки витримки завжди було малувато. А тепер і зовсім розгубив її — наче ні керма в нього, ні вітрил (Ю. Шовкопляс).

стоя́ти бі́ля керма́ якого. Очолювати що-небудь, керувати чимсь. І жінка звільнена — не слабша половина! Біля державного стоїть вона керма (М. Рильський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кермо — (пристрій для керування) (судна) стерно, (автомобіля) руль, (судна, комбайна, літака) штурвал. Словник синонімів Полюги
  2. кермо — кермо́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. кермо — Бублик (ірон.), весло, корма (корабельне стернове весло), корманка, кормань, корманька, кормига, кормило, руль, стерно, штурвал Фразеологічні синоніми: стернове весло; стернове колесо Словник синонімів Вусика
  4. кермо — -а, с. Пристрій для керування рухом судна, літака, автомашини тощо; стерно. Біля керма влади бути (стояти і т. ін.) — мати владу в своїх руках, бути на чолі кого-, чого-небудь; керувати (у 2 знач.). Ні керма, ні вітрил у кого — хтось не контролює своїх дій, учинків, не керує ними. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кермо — КЕРМО́, а́, с. Пристрій для керування рухом судна, літака, автомашини і т. ін.; стерно. Ми плили власне попри громаду дуже неприємних кам'яних брил.., то й у мене при кермі була горяча [гаряча] робота (І. Франко); Я сів за весла, а вона біля керма (А. Словник української мови у 20 томах
  6. кермо — ВЛА́ДА (політичне панування, право керувати державою); КЕРМО́ поет., СТЕРНО́ поет., КОРМИ́ЛО поет., заст., ВЛАСТЬ заст., ДЕРЖА́ВА заст.; ВСЕВЛА́ДДЯ, ДИКТАТУ́РА (необмежена); КОРО́НА (монархічна); РУКА́ (як символ влади). Словник синонімів української мови
  7. кермо — КЕРМО́, а́, с. Пристрій для керування рухом судна, літака, автомашини тощо; стерно. Ми плили власне попри громаду дуже неприємних кам’яних брил.., то й у мене при кермі була горяча [гаряча] робота (Фр. Словник української мови в 11 томах