кермо

Значення в інших словниках

1. кермо — кермо́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. кермо — Бублик (ірон.), весло, корма (корабельне стернове весло), корманка, кормань, корманька, кормига, кормило, руль, стерно, штурвал Фразеологічні синоніми: стернове весло; стернове колесо Словник синонімів Вусика
3. кермо — -а, с. Пристрій для керування рухом судна, літака, автомашини тощо; стерно. Біля керма влади бути (стояти і т. ін.) — мати владу в своїх руках, бути на чолі кого-, чого-небудь; керувати (у 2 знач.). Ні керма, ні вітрил у кого — хтось не контролює своїх дій, учинків, не керує ними. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кермо — КЕРМО́, а́, с. Пристрій для керування рухом судна, літака, автомашини і т. ін.; стерно. Ми плили власне попри громаду дуже неприємних кам'яних брил.., то й у мене при кермі була горяча [гаряча] робота (І. Франко); Я сів за весла, а вона біля керма (А. Словник української мови у 20 томах
5. кермо — без керма́ і без вітри́л. Не маючи певного спрямування, визначеної мети. Молодий Кримський йшов в українську літературу з чистими намірами патріотично настроєного неофіта, але, як кажуть, без керма і без вітрил (З журналу). ні керма́, ні вітри́л у кого. Фразеологічний словник української мови
6. кермо — ВЛА́ДА (політичне панування, право керувати державою); КЕРМО́ поет., СТЕРНО́ поет., КОРМИ́ЛО поет., заст., ВЛАСТЬ заст., ДЕРЖА́ВА заст.; ВСЕВЛА́ДДЯ, ДИКТАТУ́РА (необмежена); КОРО́НА (монархічна); РУКА́ (як символ влади). Словник синонімів української мови
7. кермо — КЕРМО́, а́, с. Пристрій для керування рухом судна, літака, автомашини тощо; стерно. Ми плили власне попри громаду дуже неприємних кам’яних брил.., то й у мене при кермі була горяча [гаряча] робота (Фр. Словник української мови в 11 томах