кермо

КЕРМО́, а́, с.

Пристрій для керування рухом судна, літака, автомашини і т. ін.; стерно.

Ми плили власне попри громаду дуже неприємних кам'яних брил.., то й у мене при кермі була горяча [гаряча] робота (І. Франко);

Я сів за весла, а вона біля керма (А. Шиян);

Капітан важкою рукою круто повернув кермо (Ю. Бедзик);

Марічка у своїй смугастій шапочці вже чекає на мене з протилежного боку, зайнята, як завжди, підкручуванням якихось гайок, регулюванням керма чи впорядкуванням передач (С. Андрухович);

* Образно. У наших руках твого [України] щастя кермо! (І. Нехода).

◇ (1) Без керма́ і [без] вітри́л – не маючи певного спрямування, визначеної мети.

Йому, Огарьову, і Герцену звідси, здалека, зрозуміло, що там [по всіх шляхах, великих і малих містах і селах України і Польщі], на жаль, усе діється без керма і без вітрил (О. Іваненко);

Ті, кому він служив, уміли тримати підлеглих у покорі, а платили так, що їлося й пилося, але не думалося про заощадження. Без керма і без вітрил, як тріска серед бурхливого моря, Чарлз Бертон плив, сам не знаючи куди (М. Дашкієв);

Здається, одну її, Єльку, життя відтерло, кудись жене без керма і без вітрил (О. Гончар);

Молодий Кримський ішов в українську літературу з чистими намірами патріотично настроєного неофіта, але, як кажуть, без керма і без вітрил (із журн.);

(2) Кермо́ вла́ди – керування, керівництво (у 1 знач.).

Оскільки ж тим “одним винним” є в дійсності той, хто тримає кермо влади в руках, то ребра усіх 200 мільйонів опинилися в небезпеці (І. Багряний);

Князь Гордомисл розумно розсудив. На твоїй [Кию] землі – і кермо влади в твої руки! А ми допоможемо... (В. Малик);

Кермо влади взяла до своїх рук королева-вдова Хуана Португальська (О. Авраменко, В. Авраменко);

(3) Ні керма́ ні вітри́л у кого – хто-небудь не контролює своїх дій, учинків, зовсім не керує ними.

Розумний, здібний з нього хлопець. От тільки витримки завжди було малувато. А тепер і зовсім розгубив її – наче ні керма в нього, ні вітрил (Ю. Шовкопляс);

Стоя́ти бі́ля керма́ див. стоя́ти.