киданий
ки́даний
-а, -е.
Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до кидати 1-3), 5).
|| кидано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- киданий — ки́даний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- киданий — КИ́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ки́дати 1–3, 5. Втікачі побігли від хвіртки і завернули за ріг – подалі від нещасливого місця, де розлягалися крики жінок і дітей, тягнутих і киданих на тягарівки (О. Словник української мови у 20 томах
- киданий — КИ́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до ки́дати 1-3, 5; // ки́дано, безос. присудк. сл. Кидано [засланцям] гроші з усіх боків (Вовчок, І, 1955, 364). Словник української мови в 11 томах